У 1770 −1777 роках сюди переселились жителі з Рахова та інших сусідніх місцевостей. Наприкінці XIX — на початку XX століття Богдан вже вважали
«великим селом» (статус, близький до містечкового), до 1992 року було селищем міського типу, нині – село, в якому проживає понад 3 тисячі
мешканців. 1927 року у селі виділили земельну ділянку під римсько-католицький цвинтар, а у 1929 році на його території було зведено
каплицю-дзвіницю. У роки угорської влади (1939-1944 рр.) на теренах Богдана планувалось спорудити римсько-католицький храм, але війна не
дозволила здійснити задумане.
У 1864 році у селі Богдан розпочалось будівництво греко-католицького храму стараннями о. Йоана Брани, того ж року на свято
Різдва Пресвятої Богородиці відбулось освячення його фундаменту. Спорудження святині завершилось 1867 року, а консекрували її, ймовірно, 1869
року. Після ІІ світової війни храм передали православній громаді, нині належить Хустській єпархії Української Православної Церкви Московського
патріархату. Православні віряни після 1968 року дозволили односельцям-угорцям відправляти Літургію в латинському обряді біля бічного
вівтаря Божої Матері Лурдської: «Православна громада, володіючи на правах власності спорудою – храмом Різдва Пресвятої Богородиці, надає дозвіл
римо-католицькій громаді вільно відправляти всі церковні треби у храмі, а також використовувати дзвони за потребою». З 1989 року Святі Меси
стали регулярними.
Богдан обслуговують дієцезіальні священики з парафії cвв. Апп. Петра і Павла у Ясіні.
90645 Богдан
1864 - 1867