Київ
Співкафедральний собор св. Олександра

Заснований наприкінці V – початку VI століть Київ на межі VIII – IX століть став головним
містом Руської землі (об’єднання південних східнослов’янських племен) та столицею Руської держави. Після втрати державності був також
адміністративним центром литовсько-польського воєводства, козацького полку, російської губернії, столицею УНР, Української Держави
та Української РСР. Нині – столиця України.

У 60-х роках IXст. після успішного нападу Київського князя Аскольда на Константинополь відбулося перше хрещення Русі. Руську Церкву очолили
митрополит Михайло та шестеро спеціально висвячених єпископів. Християнська віра поширювалася, у Києві та по всій Русі поставали храми, що
викликало наростаюче незадоволення язичників. 882 року, спираючись на підтримку внутрішніх антихристиянських сил, Київ захопив та вбив
князя-християнина Аскольда вихователь малолітнього князя Славії (майбутньої Новгородської землі) Ігоря з варяжської династії Рюріків. На Русі
почалась язичеська реакція, яка тривала до смерті узурпатора-язичника Олега у 912 році. А потім ще двічі християнство відвовойовувало втрачені
позиції та знову піддавалося терору, поки 998 року не відбулася подія, яка всупереч історичній правді названа хрещенням Русі.

7 липня 1815 року цар Олександр І підписав дозвіл на будівництво костелу у Києві. 30.08.1817р. архідиякон (титул,
який тоді був еквівалентним єпископу-помічнику) о. Й. Грабовський освятив наріжний камінь під будівництво святині. У 1817-1842 роках храм
було споруджено (архітектори Л. Станзані і Ф. Мехович) на пожертви вірних, у тому числі А. Савицького. 30.08.1842р. архідиякон о. Ю. Стейгвіло
освятив костел. У 1937-1991 роках святиню було закрито (спочатку будівлю пристосували під гуртожиток, а у 1952-1982рр. використовували як
планетарій). У 1991-1995 роках здійснили ремонт храму. 7 жовтня 1995 року храм консекрував єпископ Станіслав Широкорадюк.
25 червня 2001 року костел відвідав Папа Йоан Павло ІІ.

Парафію обслуговують дієцезіальні священики.