Торчин вперше згадується 1093 роком як значне містечко на острові Застріжжя з дерев’яними укріпленнями навколо,
а з Іпатіївського літопису Торчин відомий 1230 роком як значне містечко-фортеця Галицько-Волинського князівства. 1340 року став став волосним
центром Луцького повіту. З 1480р. – власність луцьких єпископів (їх літня резиденція). Завдяки клопотанню одного з них (Юрія Фальчевського)
10 липня 1540 року отримав магдебурзьке право, підтверджене 28 лютого 1546 року та 2 листопада 1660 року. З 1940р. – селище міського типу.
Перший (дерев’яний) храм Пресвятої Трійці і св. Йоана Хрестителя збудував 1540 року вже
згаданий вище єпископ луцький Юрій Фальчевський, а парафію засновано у 1548 році. Новий храм 1710 року почав будувати
луцький єпископ Олександр Виговський (племінник українського гетьмана Івана Виговського з православного шляхетського роду
Виговських гербу Абданк), проте не встиг, бо 1714 року, рятуючи торчинців і людей ближніх сіл від морової язви, сам помер від цієї ж хвороби.
Будівництво продовжили єпископи Франциск Кобельський та Антоній Воллович, проте теж його не завершили. Тому
у 1778 році єпископ Фелікс Турський збудував новий дерев’яний храм, який було спалено у 1944 році. Нині парафія послуговується
спорудженим у 1995-1998 роках мурованим костелом Воздвиження Всечесного Хреста.
45612 Торчин
1778