Борислав вперше згадується у документах від 19 березня 1387 року. Завдяки швидкому росту видобутку нафти у І половині ХІХ століття його
20.05.2010р. об’єднали з Тустановичами разом з присілками Волянка і Попелі, а також з Губичами, Мражницею і Банею Котовською в одне
поселення, яке 26.07.1933р. отримало міські права. До 1885 року місцеві римо-католики, які належали до парафії у Дрогобичі, не мали власної святині.
У 1885 році у Тустановичах коштом нафтовиків було споруджено дерев’яну каплицю, яка простояла до Ісв. війни. 1902
року тут збудовали у неоготичному і неороманському стилі (архітектор С. Маєрський) мурований костел коштом парафіян та нафтовиків, який
освятили 04.12.1902р. А 21.06.1903р. храм консекрував єпископ К. Фішер. У 1946-1963 роках костел був церквою, а потім використовувся не
за культовим призначенням. У 1989-1990 роках храм знову був православною церквою, але остаточно його віддали греко-католикам (церква
св. Анни). Після 1991 року римо-католики Борислава спочатку користувались спорудженою ними тимчасовою дерев’яною каплицею,
яка згоріла 2005 року. Наступного року поруч із згорілою каплицею розпочали будівництво мурованого костелу.
82300 Борислав
1902