Львів - Личаків
Костел cв. Антонія Падуанського., Санктуарій cв. Антонія Падуанського

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а
1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир
надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

Дерев’яний костельно-монастирський копмплекс оо.-францисканців на личаківському передмістю Львова було споруджено у
1618-1630 роках, проте у 1648 році під час облоги міста військами Б. Хмельницького він згорів. У 1652р. пожежа знову знищила відновлену
дерев’яну святиню.

У 1669-1739 роках францисканські храм та монастир було відбудовано з тесаного каменю коштом родини Вишневецьких.
21.06.1739р. костел
консекрував єпископ-помічник Львівський С. Гловинський. 1765 року храм перебудовано (архітектор Ф. Кульчицький). Необарокову
пребудову костелу та його розширення було здійснено також наприкінці XIX – на початку XX століть. У радянський час храм св. Антонія був єдиним
з понад трьох десятків львівських римсько-католицьких святинь (за винятком катедри), який не закривався. У квітні 1995
року святиню знову офіційно перейняли оо.-францисканці, а 13 червня цього ж року костел проголошено санктуарієм св. Антонія Падуанського.

Костел розташований недалеко від центра міста, на Личакові. Його обслуговують оо.-францисканці конвентуальні
(орден Братів Менших Конвентуальних), котрі відправляють Святі Меси
українською та польською мовами, причому україномовна спільнота нині є найбільшою.