Маріуполь (Домаха, Павловськ, Жданов)
Костел Успіння Пресвятої Діви Марії

Перше стаціонарне поселення хліборобів на території Маріуполя постало у IX—X століттях і називалося Адамаха. Сучасне
поселення в гирлі Кальміусу засновано на початку XVIст. запорізькими козаками як вартовий пост Домаха для захисту зимівників, промислів і
шляхів сполучення від нападів кримських татар. Згодом Домаха перетворився на городище, а потім – на фортецю. У 1734 році перебудована й
укріплена фортеця Домаха офіційно стала центром Кальміуської паланки (козацького військового округу) Запорізької Січі. У 1778 році поблизу
заклали повітове місто Павловськ, яке 1779 року отримало назву Маріанополь чи Маріу-Поль. 1780 року місто остаточно перейменоване в Маріуполь.
У 1948–1989 роках місто називалось Жданов.

Імператорський дозвіл на спорудження римсько-католицького храму у Маріуполі було отримано 15 листопада 1853 року.
Його будівництво розпочалось весною 1854 року на куті вулиць Торгової та Італійської на гроші, зібрані серед католиків-італійців (10 000
франків пожертвував також італійський король Віктор-Емануїл).
18 жовтня 1860 року новоспоруджений костел консекрував єпископ В. Ліпський під титулом Успіння Пресвятої Діви Марії. У
радянські часи святиню зруйнували, на її місці знаходиться будинок дитячого садку. Уціліли лише
окремі церковні предмети, які перед знищенням костелу помістили у маріупольський музей. Нині місцеві римо-католики послуговуються
каплицею Матері Божої Ченстоховської оо.-паулінів та будують новий храм.