Красилів
Костел Серця Ісуса

Залишки давньоруського городища у Красилові датуються X-XII століттями, проте Перша письмова згадка про Красилів
збереглася в акті від 16 січня 1444 року, хоча у джерелах зустрчається також ще одна дата – 1437 рік. На початку XVI століття Красилів
став адміністративним центром Кузьминської волості, 7 березня 1923 року – центром району, а 1930 року – селищем міського типу. З 3 лютого
1932 року по 26 лютого 1935 року був позбавлений статусу районного центру, який тоді перенесли до Антонін. З 1964 року – місто районного
підпорядкування.

У першому десятиріччі XIX століття у Красилові було споруджено перший (мурований) костел у класичному стилі коштом Миколи Сапеги
(оздоблений на кошти Костянтина Чорби) як філіальний парафії у Кульчинах. У 1921 році останнього настоятеля храму о. Казимира Мазура
розстріляли більшовики перед святинею, а його тіло було поховане на костельній території. 1921-1990 роках костел тримали закритим
(за винятком кількох років у п’ятому десятилітті). У ньому був спочатку склад, а з 1961 року – Дім піонерів. З 1989 року віряни домагались повернення святині,
а Меси відправлялись у приватному будинку. 17 лютого 1990 року єпископ Ян Ольшанський освятив повернений храм.

Парафію з 1990 року обслуговують франисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів), працюють черниці згромадження Служебниць
Пресвятої Діви Марії Непорочного Зачаття.