Дніпродзержинськ (Кам'янське)
Костел св. Миколая

Першим на території сучасного Дніпродзержинська (до 1936 року – Кам’янське) виникло у XVII столітті
козацьке поселення Романкове. Масове заселення цих земель почалося в період існування Нової Січі, коли постали запорозькі слободи
Карнаухівка (1738р.) та Тритузне (1740р.), а село Кам’янське вперше згадується 1750 року. Після ліквідації Запорізької Січі у 1775 році
селища отримали статус казенних військових поселень. У 1887 році Південно-Російське Дніпровське металургійне товариство (засновники з Бельгії,
Польщі та Франції) розпочало у Кам’янському будівництво найбільшого на той час металургійного заводу. 1923 року Кам’янське отримало статусу
міста, 1926 року стало центром району, а 1930 року – містом обласного підпорядкування. 1 лютого 1936 року Кам’янське перейменували на
Дніпродзержинськ. У 1938р. до складу міста включені села Романкове та Тритузне.

Переважну більшість парафіяльної спільноти у Кам’янському складали робітники металургійного заводу. Молитовний дім,
який орендували вірні, швидко став надто тісним. Тому у 1895-1897 роках з ініціативи директора-розпорядника заводу Ігнатія Ясюковича тут було
споруджено сучасний мурований храм на кошти працівників заводу за проектом архітектора Мар’яна Хорманського.
25.09.1905р. костел консекрував єпископ Йосиф Кесслер.
12.12.1929р. радянська влада відібрала святиню у вірних. Останнього настоятеля парафії о. Якова Розенбаха ув’язнили та під час відбування
покарання в таборах у Сибіру розстріляли у 1938 року. У будівлі костелу у різні часи розміщувались клуб, збірний пункт військкомату, конюшня
(під час гітлерівської окупації), призовний пункт військкомату, філія університету марксизму-ленінізму, планетарій, морська школа ДОСААФ,
майстерні художнього фонду, склад фірми “Меблі”, кооперативи, спортивно-технічні секції ДОСААФ.

Першу Святу Месу на сходах занедбаного і майже зруйнованого храму відправив 30.11.1991р. о. Юрій Зімінський з Харкова,
а першим місцевим настоятелем став священик Люблінської єпархії (Польща) о. Мартін Янкєвіч. Саме завдяки його зусиллям вдалось повернути
та відремонтувати святиню. 06.12.1997р. костел освятив єпископ Станіслав Падевський. 07.08.1999р. парафію перейняли
францисканці-капуцини. 17.04.2004р. єпископ С. Падевський відкрив та освятив у храмі меморіальну дошку на честь о. Я. Розенбаха.

До костелу можна доїхати: від залізничного вокзалу – маршрутне таксі № 4, 11 до зупинки «площа ДМК»; від автовокзалу
– тр. № 2, маршрутне таксі № 22б, 4, 11, 27. Парафію обслуговують францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів), працюють черниці-фаустинки
(згромадження Сестер Ісуса Милосердного).
Святі Меси відправляються у неділю (10-00 – українською мовою, та 18-00 – українською мовою), в урочистості, які припадають на будній день
(9-00; 18-00) та протягом тижня (від понеділка по четвер – 18-00 українською мовою, у п’ятницю в 9-00 та в суботу о 9-00 українською мовою).
Храмове свято: 6 грудня – св. Миколая.