Куликів, заснований на землях давньоруського поселення з ймовірною назвою Бощ, вже у XV столітті був
потужним містом-твердинею. У 1469 році перемишльський стольник Миколай Гербурт надав йому міські права, 1569 року воно отримало
магдебурзьке право, яке було підтверджене у 1690 році. У радянські часи Куликів до 1969 року був районним центром, нині – селище міського
типу.
У 1399 році у Куликові було засновано парафію та збудовано дерев’яний костел, а у 1530-1538 роках
на місці попередньої святині коштом М. Одновського постав сучасний мурований храм. У 70-х – 80-х роках XVI століття до костелу добудували
дві симетричні каплиці. У 1766 році відремонтований після пожежі 1761 року храм було консекровано. У 1821 році пожежа суттєво пошкодила костел,
проте його згодом знову відновили. У 1854 та 1926 роках здійснили реставрацію храму. З 40-х по 90-ті роки ХХ століття святиня була закрита
(склад пекарні), потім її передвли греко-католикам, а 2000 року повернули римо-католикам.
Куликів обслуговують дієцезіальні священики парафії св. Лаврентія у Жовкві.
80362 Куликів
1530 - 1538