Тараща
Костел св. Марії Магдалини

У 1611 році король Сигізмунд III віддав урочище Тараща у володіння боярина Лісевича, зобов’язавши його бути на
військовій службі при старостві (це і є перша згадка у документах про поселення, яке тоді було невеликим хутором).
Його подальший розвиток пов’язують з іменем полковника Антонія Бліндовського, якому 1709 року король Август II віддав Таращу.
У 1722 році їй було надано статус містечка, а 1791 року вона отримала магдебурзьке право.
22 листопада 1800 року Тараща стала центром повіту. У радянський час статус міста їй надано 1957 року, є районним центром.

У середині XIX століття у Таращі були католицькими лише близько півсотні родин, але навіть така маленька громада
прагнула мати своє власне приміщення для богослужіння. Вже 1856 року місцеві католики намагались створити так званий рухомий престол, біля
якого можна було б проводити богослужіння. Для цього потрібно було отримати дозвіл від Православної Церкви, який і надав таращанський
протоієрей Пахалович за умови, що у місті не буде свого ксьондза, а богослужіння проводитиме один із ксьондзів села Ківшовата, де костел
існував з 1812 року. Згодом у Таращі з’явилася маленька католицька капличка та був розпочатий збір коштів на костел, який очолив граф Браніцький.
У 1886 році, на початок будівництва костелу було зібрано близько 10 тисяч карбованців. Кошти надходили не лише з Таращанського повіту, а й з
інших губерній і навіть з Польщі. Будівництво сучасного мурованого храму у псевдоготичному стилі завершли у 90-х роках (був збудований
також будинок для ксьондза). У революційний період ксьондз утік за кордон, орган розбили та повибивали вітражі, а костел закрили.
Під час німецької окупації у ньому проводили богослужіння православні (три їхніх храми були на той час повністю зруйновані).
На початку 60-х років храм розділили на два поверхи та, облаштувавши маленькі аудиторії для індивідуальних занять, перетворили його на музичну
школу. Повернули святиню у 90-х роках.

Таращу обслуговують дієцезіальні священики з парафії св. Йоана Хрестителя у Білій Церкві.