Ізяслав
Костел св. Йосифа

Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він
існував вже у XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком.
У 1796 році Ізяслав став повітовим містом Волинської губернії, з 1923 року – районний центр Шепетівської округи.

У 1747-1754 роках в Ізяславі було споруджено храм для оо.-місіонерів за проектом архітектора польського королівського
двору Пауло Антоніо Фонтани, який навічно залишився в Ізяславі (його поховали тут 1765 року). Костел консекрував єпископ Франциск Кобельський. 1831 року монастир місіонерів було ліквідовано, а святиня стала парафіяльною. У 1931-1990 роках закритий храм був військовим складом.
Нині святиню частково відремонтовано.

Парафію обслуговують дієцезіальні священики. В Ізяславі були також парафіяльний костел св. Йоана Хрестителя, спорудження
якого коштом Заславських тривало з 1599 понад два десятки років (перебуває у стані руїни), бернардинський храм св. Михаїла 1604—1630 років,
у якому знаходиться в’язниця, та кармелітський костел, від якого не залишилось жодного сліду.