Датою заснування міста вважається дата письмової згадки у 1690 році першого поселення на його території – запорізького
зимівника Ясинівка (втім, за переказами, наприкінці XVII століття першим було поселення запорожця Макея, за іменем якого місто пізніше і було
назване). У середині XIX століття в Макіївській слободі розпочався видобуток кам’яного вугілля, а 1892 року поблизу металургійного заводу
«Уніон» виникло робоче селище Дмитріївськ, яке стало торговельно-промисловим і культурним центром для навколишніх селищ і слободи Макіївка.
У 1920 році селище Дмитрієвськ та прилегле до нього село Макіївка об’єднали у місто Дмитрієвськ, яке 1931 року перейменували на Макіївку.
Від 1941 року – місто обласного підпорядкування.
Для технічних спеціалістів-католиків (переважно, французів та бельгійців), які працювали на металургійному заводі у Макіївці,
спочатку облаштували молитовну кімнату. У 1907 року місцеву парафію (вікаріат) став обслуговувати француз о. Євгеній Неве –
майбутній єпископ та Апостольский адміністратор Москви. Завдяки його зусиллям та коштам Російсько-Донецького товариства у 1908 році
тут було споруджено мурований костел св. Йосифа, освячення якого відбулось 1915 року. Перед революцією чисельність парафії складала понад
тисячу вірних, а станом на 1924 рік нараховувала лише 340 римо-католиків. О. Неве прослужив у Макіївці, перейнявши під час Ісв. війни також
і Єнакієве, аж до 1926 року, коли у Москві його висвятили на єпископа. 25 квітня 1926 года, у неділю, єпископ Мішель
д’Ербіньі, котрий спеціально прибув в СРСР, щоб 21 квітня у Москві рукоположити в єпископи о. Неве, очолив у Макіївці процесію на честь
святого Марка під час візитації обома єпископами деяких костелів Півдня Радянського Союзу. Так завершились 19 років послуги
макіївського душпастиря. А костел радянська влада закрила у середині 30-х років та знищила. На його місці було споруджено одну з будівель
металургійного заводу. Нині місцеві римо-католики відвідують Святі Меси у каплиці св. Йосифа Обручника Пресвятої Діви
Марії.
86100 Макіївка
1908