Кременчук
Костел св. Йосифа

Назва міста походить від тюркського слова «керменчик», що у перекладі означає «невелика фортеця». Саме як «Керменчик» згадана переправа
через Дніпро в районі сучасного міста у документі 1550 року (є згадка також 1540 року), але офіційною датою заснування Кременчука вважається
1571 рік. У 1648–1649 роках Кременчук був сотенним містечком правобережного Чигиринського полку, а з 1657–1659рр. – цетром староства.
З 1765р. – центр новоствореної Новоросійської губернії. 1784 року Кременчук як повітове місто ввійшов до Катеринославського намісництва,
але губернські установи залишились у ньому до 1789 року. Після ліквідації Катеринославського намісництва в 1796р. Кременчук
приєднали до Малоросійської губернії, а з 1802 року став повітовим містом Полтавської губернії. 30.07.1920р. була утворена Кременчуцька
губернія, з З 1922р. Кремечук – повіте місто, через рік – центр округу, а з 1939р. – адміністративний центр району.

У 1910 році у Кременчуці було споруджено костел св. Йосифа на кошти Г. Котович з Полтави. З 20-х до початку 90-тих років
ХХ століття цей храм закрила радянська влада (дім санітарної культури, а пізніше – кінотеатр та дитяча спортивна школа). Потім його передали
Українській Православній Церкві Київського патріархату, і він став Свято-Миколаївським собором – другою кафедрою Полтавської єпархії УПЦ КП
(православні добудували храм з фасаду). Римо-католики Кременчука нині послуговуються спорудженим недавно францисканським костелом св. Йосифа.