Старокостянтинів
Костел св. Йоана Хрестителя

Старокостянтинів, який вперше згадується в указі польського короля кременецькому старості від 5 березня 1505 року
як село Колищенці, магдебурзьке право отримав 1561 року. Спочатку називався Костянтинів, а після заснування міста Новокостянтинова, яке
нині є селом Летичівського району, у 1632 році став Старокостянтиновом. Був сотенним містом Волинського полку Української держави Богдана
Хмельницького. З 1796 року – повітове місто Волинської губернії, є районним центром та містом обласного значення (з 1999 року).

У 1754 році розпочалось спорудження мурованих храма і монастиря для оо.-капуцинів за кошти Януша Сангушка, які він
пожертвував ще 1750 року. У 1778 році новозбудований за проектом архітектора Паоло Фонтана у стилі пізнього бароко костел освятив Луцький
єпископ Франциск Коморницький. У 1887 році царський уряд ліквідував монастир капуцинів, костел став парафіяльним.
Святиню зачинили 1935 року (богослужіння відбувались у 1942–1947 роках). Потім храм пристосували під будинок культури, а повернули його
вірянам 1989 року. Частково відремонтований костел освятив 24 грудня 1989 року майбутній єпископ о. Ян Ольшанський MIC.
У різні часи місцевою парафією опікувались майбутні єпископи оо. Станіслав Широкорадюк OFM та
Станісла Падевський OFM Cap.

Парафію обслуговують францисканці-капуцини (орден Братів Менших Капуцинів), з вересня 1995 року працюють черниці-йосифітки згромадження
Сестер св. Йосифа. У Старокостянтинові був також домініканський костел,
споруджений наприкінці ХVІ століття. 1832 року (після ліквідації монастиря домініканців) його передали православним, котрі ним не
послуговувались. Святиня стала руїною.