Білогір'я (Ляхівці)
Костел св. Вікентія де Поля

Перша згадка про Білогір’я, яке до 1946 року називалось Ляхівці, датується 20.01.1441р. Походження старої назви
нез’ясоване (принаймні, це не пов’язано з переселенцями з Мазовії, оскільки вони з’явились у Ляхівцях лише у XVIст.).
Місто отримало магдебурзьке право 1583 року. Нині – селище міського типу і районний центр.

У 1612-1660 роках було споруджено сучасні муровані костел та монастир оо.-домініканців коштом Павла-Кшиштофа Сенюти,
котрий спочатку сповідував православ’я, потім кальвінізм, на початку XVIІст. – католицизм (тоді і запросив домініканців), а 1616 року прийняв
аріанство (Ляхівці навіть називали аріанською столицею Волині). 21.07.1789р. храм консекрував єпископ-помічник Луцький Хризостом Качковський
під титулом Пресвятої Трійці, Успіння Пресвятої Богородиці
і свв. Петра і Павла. 1859 року домініканці передали святиню світському духовенству, а 1868 року царська влада закрила парафію і костел,
у якому через рік було облаштовано церкву. У 1935-1991 роках радянська влада закрила святиню (там була тюрма, а потім будинок культури і
бібліотека). Від 25 березня 1993 року парафією опікуються оо.-паллотини, котрі і займаються ремонтом поверненого у жахливому стані храму, а
також монастиря, який віддали 2003 року.

Отже, парафію обслуговують оо.-паллотини (товариство Католицького Апостольства). В частині монастиря облаштовано дитячий
будинок, у якому вихованням дітей займаються сестри-бенедиктинки.