На початку 1770 року відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, від якого
пішли Матвіївські хутори, а далі слобода Матвіївка. Невдовзі Матвіївці надали ранг державної військової слободи, яка одержала назву Луганська.
1784 року слободу Луганську перейменували на повітове місто Павлоград – центр Катеринославського намісництва. Нині – місто обласного значення,
центр району.
Римо-католики Павлограла до революції належали до парафії св. Йосифа у Катеринославську
(Дніпропетровську). У 1896-1899 роках тут спорудили муровану філіальну каплицю (нинішній костел) коштом натаріуса Карла Гебда.
Після революції святиню було закрито (вона працювала у роки війни, під час окупації Павлограда). Храм використовували як складське приміщення
та магазин. Завдяки зусиллям місцевої мешканки Ніни Победімської костел повернули римо-католикам 1998 року (спочатку о. Мартин Янкевич з
Дніпродзержинська відправляв богослужіння у її квартирі). 2 жовтня 2010 року єпископ Мар’ян Бучек
освятив відновлений інтер’єр святині. Нині у храмі завершуються ремонтні роботи.
Парафію обслуговують дієцезіальні священики. Храмове свято – 29 вересня, святих Архангелів Михаїла, Гавриїла і Рафаїла.

51400 Павлоград, вул. Пролетарська, 29
+380563262910,
andgaj@ukr.net
1896 - 1899