Хмельницький (Плоскирів)
Костел св. Анни

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням
Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все
Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського
Поозер’я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Зі
збільшенням переселенців з Польщі та ополяченням частини українців кількість костелів в краї неухильно збільшувалась:
у XIVст. їх було 2, в XVст. – 6, в XVIст. – 7, у XVII – 14, а в XVIIIст. – вже 46. 1795 року
Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів. 1923 року Проскурів став
окружним центром, а 1941 року – центром Кам’янець-Подільської області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький.

За переказами, значна частина польських переселенців одержали землю на захід від Плоскирова на колишніх гречаних ланах,
від чого їхнє поселення отримало назву Гречани.

Вони і збудували на місці старого замку-фортеці невеличкий дерев’яний
костел. У 1801–1804 роках на місці дерев’яного костелу коштом М. Журовського було споруджено мурований храм св. Анни. У 1890-1810 роках святиню
перебудовано у стилі бароко, а у 1932-1936 роках храм розграбували та закрили, висадивши його у повітря 1938 року. У 1946 році приміське село
Гречани було приєднано до Проскурова. Новий парафіяльний храм під тим же титулом св. Анни постав у Гречанах з цинтарної
каплиці, яку збудували у другій половині 20-х років ХХ століття, а перебудовували на храм у 1957 та 1987-1988 роках.