Ковель
Костел св. Анни

У 1518 році село Ковле отримало магдебурзьке право, назву Ковель та стало містом. Наприкінці XVIII століття Ковель
став центром повіту Волинської губернії. З радянських часів є районним центром.

У середині XVI століття у Ковелі було споруджено перший дерев’яний храм св. Анни. 1710 року костел відбудували заново
завдяки Лещинському, а 1725 року його освятив єпископ Стефан Рупневський. Після пожежі 1854 року було збудовано нову дерев’яну святиню,
яку знищила радянська влада після 1945 року.

У 1924-1931 роках у Ковелі спорудили за проектом архітектора з Варшави Кононовіча у готицько-надвіслянському стилі
новий мурований і найбільший храм у Луцькій єпархії під титулом св. Станіслава, єп. та мч. 1944 року під час бомбардування міста
костел було частково ушкоджено, а після війни за рішенням місцевої влади його розібрали.

У жовтні 1993 року було зареєстровано місцеву римсько-католицьку співльноту, якою 5 грудня цього ж року
почали опікуватись оо.-бернардини. Богослужіння відправляли у приватному будинку на бульварі Лесі Українки. 1994 року
парафії виділили територію, на яку можна було перенести унікальну пам’ятку архітектури XVII століття та єдиний уцілілий (хоча і в дуже
зруйнованому стані) у Луцькій дієцезії дерев’яний храм – костел Успіння Пресвятої Діви Марії зі села Вишеньки Рожищенського району. 5 грудня
1994 року розпочалися будівельні роботи під керівництвом ковельських архітекторів Олександра Ключука і Петра Пекарчука. Цей храм збудували
1639 року, його консекрував єпископ Андрій Гембицький. 1771 року костел був відновлений. Після пожежі у 1847 році храм частково
відреставрували, а у 1858-1859 роках відбудували повністю. Після 1945 року святиня служила господарським приміщенням.
Консекрував перенесений костел 12 жовтня 1996 року єпископ Райнхард Леттманн з Мюнстера (Німеччина) за участю єпископів
Маркіяна Трофим’яка, Станіслава Падевського та Станіслава Широкорадюка.

Парафію обслуговують францисканці-бернардини (орден Братів Менших).