Кіровоград (Єлизаветград)
Костел Святого Духа

У XVI – першій половині XVIII століть землі сучасного Кіровограда були володіннями Запорозької Січі, а його історія починається із
заснування у 1754 році фортеці святої Єлизавети. У 1784 році Єлизаветград став центром повіту, 1923 року – центром округи. 1924 року місто
перейменували на Зінов’євськ, у грудні 1934 року – на Кірове, а разом з перейменуванням на Кіровоград у січні 1939 року воно стало обласним
центром. Першу католицьку спільноту тут створили переселенці з Польщі, Німеччини, Сербії, Хорватії і Литви.

З квітня 1992 року у Кіровоград стали приїзджати священки з Кам’янець-Подільського на Хмельниччині та Чечельника
на Вінничині, які відправляли Святі Меси у приватному будинку Олександра і Нонни Голиченків. 25 грудня цього ж року була заснована
місцева парафія (тоді під титулом Фатімської Божої Матері, який пізніше змінили на Святого Духа). 1994 року її першим настоятелем став
о. Йосиф Шиманський, котрий спочатку поселився у будинку сім’ї Голиченків. Оскільки старий костел Різдва
Пресвятої Діви Марії у місті знищила радянська влада ще 1936 року, у 1995 році було придбано невеликий будинок по вулиці
Короленко, у якому облаштували каплицю. Із збільшенням числа парафіян виникла необхідність у будівництві храму, під яке
вдалося отримати земельну ділянку по вулиці Леніна. Спорудження костелу розпочалось 29 вересня 1997 року, а 31 травня 1998 року
єпископ Станіслав Падевський. освятив наріжний камінь храму. Будівництво святині завершили 2002 року, коли 18 травня,
майже відразу після утворення Одесько-Сімферопольської дієцезії її консекрували Апостольський нунцій в Україні архієпископ
Нікола Етерович та єпископ Кам’янець-Подільський Леон Дубравский.

Парафію обслуговують дієцезіальні священики, працюють також сестри-єлизаветки.