Перша писемна згадка про Любешів від 18 вересня 1484 року. У 1693 році поселення отримало статус містечка.
А 18 січня 1940 року було створено Любешівський район у складі Волинської області, центром якого став Любешів.
У 1756 році родина власників Любешева Чернецьких склала пожертвування на осередок оо.-капуцинів, які прибули 5 травня
цього ж року до Любешева. Єпископ Антоній Воллович 15 серпня 1756 року освятив наріжний камінь під будівництво храму і монастиря, яке
розпочалось 1761 року. Спорудження припинилось у 1774 році, коли помер фундатор Ян Чернецький, і завершилось аж у 1786 році, коли
єпископ Ян Каховський освятив храм св. Франциска Асизького. У 1817 році любешівський осередок капуцинів згорів, тому капуцини покинули
монастир. У 1829 році капуцини повернулись і розпочали відбудову свого костельно-монастирського комплексу. Проте 1832 році царський уряд
ліквідував монастир капуцинів у Любешеві, а під час І світової Війни німецькі солдати підірвали південне крило монастиря.
2 січня 1926 року капуцинам повернули рештки давнього осередку в Любешеві, а через два роки було прийнято рішення
відбудувати осередок. 30.04.1934р. Папська комісія ‘Pro Russia’ встановлює в Любешові слов’янсько-візантійську місію в рамках неоунії і
довіряє управління нею оо.-капуцинам. 7 вересня цього ж року єпископ Миколай Чернецький консекрував відновлену святиню св. Франциска Асизького.
Проте з приходом радянської влади у 1939 році капуцини залишили осередок. Святиню було закрито, у ній пізніше облаштували спортивний клуб.
21.04.1992р. її повернули римо-католикам.
Любешів обслуговують дієцезіальні священики.
44200 Любешів, вул. Незалежності, 95
1761 - 1786