Поселення, яке відоме з 1388 року як Загайполе, у 1570 році стало містечком і стало називатись Потоком (як родове
гніздо його власника Потоцького), а пізніше – Золотим Потоком. У 1601 році отримало магдебурзьке право, з 1984р. – селище міського типу.
У 1604-1634 роках у Золотому Потоці було споруджено муровані костел та монастир для домініканців коштом Потоцьких
(оснащення храму продовжувалось і далі), а 1653 року заснували парафію, яку довірили домініканцям. 1665 року храм було консекровано.
У 1889, 1903, 1908 та 1911 роках відбувався ремонт святині. У 1935 та 1938 роках костел відновили після пожежі 17.07.1934р.
У 1945-1992 храм було закрито (зерносховище та склад шкір, з 1969р. – дім культури). 1962 року розібрали рештки вежі, пошкодженої під час
ІІсв. війни. 21 квітня 1992 року повернений костел освятив єпископ Маркіян Трофим’як.
Золотий Потік обслуговують дієцезійні священики з парафії Матері Божої Святого Скапулярія
у Бучачі.

48451 Золотий Потік
1604 - 1634