Хмельницький - Раково (Плоскирів)
Костел Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії

Перша згадка про Плоскирів чи Плоскировець, як тоді називався Хмельницький, датується першою половиною XV століття. Задяки замковим укріпленням
Плоскирів у 60-80-х pоках XVI століття став міським поселенням, яке 1566 року отримало магдебурзьке право. Плоскирівське староство, як і все
Поділля, виявилося повністю спустошеним турецьким пануванням 1672-1699 років, тому сюди пересилили селян із польської Мазовії і мазурського
Поозер’я, а також Жешувського, Люблінського, Калецького, Краківського воєводств, нащадки яких склали основу католицького населення. Зі
збільшенням переселенців з Польщі та ополяченням частини українців кількість костелів в краї неухильно збільшувалась:
у XIVст. їх було 2, в XVст. – 6, в XVIст. – 7, у XVII – 14, а в XVIIIст. – вже 46. 1795 року
Плоскирів став одним з повітових центрів Подільської губернії Російської імперії та був перейменований у Проскурів. 1923 року Проскурів став
окружним центром, а 1941 року – центром Кам’янець-Подільської області. У 1954 році місто отримало назву Хмельницький.

Парафія у хмельницьких промислових мікрорайонах Раково і Дубово було засновано 1995 року, а 1997 року розпочали
спорудження костелу, яким опікувався о. Віктор Ткач MIC. У єдиному костельно-монастирському комплексі збудовано також парафіяльний дім та
будинок курії українського вікаріату оо.-маріянів.

Парафію обслуговують оо.-маріяни (згромадження Отців Маріянів Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії), працюють черниці згромадження Малих Сестер Непорочного
Серця Марії.