Ялта
Костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії

Перша згадка про Ялту (Джаліту) в арабських джерелах датується 1154 роком, хоча, за легендою, її заснували греки
приблизно у І столітті. Статус міста – з 1837 року, з 1838 року – центр повіту, з 1930 року – районний центр.

Наприкінці 80-х років ХІХ століття чисельність ялтинської парафії досягла півтисячі вірних, молитовний будинок
по вулиці Почтовій вже не міг їх помістити. Тому парафіяни придбали земельну ділянку під новий храм на бульварі Пушкіна, проте до 1898
року довелось чекати дозволу влади на будівництво костелу. Спорудження цього неоготичного храму у Ялті коштом переважно парафіян за проектом
архітектора Миколи Краснова тривало до 1906 року, проте через недостатність коштів недобудували вежу. 15 квітня 1906 року єпископ
Тираспільський Йосиф Кесслер освятив храм. До революції 575 ялтинських римо-католиків обслуговував настоятель о.
Емануїл Штанг.

З 1927 року ялтинська святиня була закрита (тут розмістили спортзал, пізніше
краєзнавчий музей, а з 1989 року – органний зал). Першу Месу відправив у місті 20 жовтня 1991 року о. Зигмунд Козар OP із
Фастова на Київщині. З березня 1992 року парафію перейняли оо.-домініканці, вірні стали добиватись повернення колишнього
храму. 25 лютого 1993 року костел повернули, 28 березня 1993 року його освятив єпископ Ян Ольшанський.

З 1992 року парафію обслуговують оо.-домініканці (орден Братів Проповідників).