Львів
Костел Матері Божої Громничної

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а
1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир
надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

У 1642-1692 роках у Львові було збудовано храм Матері Божої Лоретанської коштом Собеських для кармеліток босих у стилі бароко (архітектор Дж.
Гіслені). У 80-х роках XVIII століття костел закрила австрійська влада (використовували його як склад). Архієпископ Ф. Піштек викупив колишній костельно-монастирський комплекс. У монастирі облаштували Вищу Духовну семінарію, а храм 1842 року
було відновлено та освячено під титулом Матері Божої Громничної як костел Семінарії. Адміністрував святиню ректор Семінарії,
а займали цю посаду переважно єпископи-помічники. Наприкінці 20-х – на початку 30-х років ХХ століття його реставрували, святиню оздобив
Я. Розен. 1945 року храм знову закрили, згодом його використовували як виставковий зал Інституту метрології і стандартизації, який знаходився
поруч, у колишньому палаці митрополитів. 2002 року костел передали греко-католикам (церква Стрітення Господнього), частина храму (бічна нава)
використовується римо-католиками.

Душпастирство здійснюють оо.-домініканці (орден Братів Проповідників).