Місто, яке 1256 року вперше згадується як Возвягель у Галицько-Волинському літописі, роком пізніше через непокору його жителів
було спалене дружиною князя Данила Галицького, а нове поселення на лівому березі Случі з першої половини XVст. відоме як Звягель.
Його основою стала фортеця, побудована у 1507р. за наказом князя Костянтина Острозького, руїни якої збереглись досі. Містечко у 1795 році
отримало назву Новгорода-Волинського.
Попередні костели у Звягелі, один з яких датується 1600 роком, а інший – 1726, були знищені нападниками та пожежею.
У 1753 році завдяки зусиллям місцевого пароха о. Йозефа Карпинського розпочалося будівництво нового мурованого храму, спорудження якого
завершили 1766 року. У 1778 році святиню консекрував єпископ-помічник Луцький Франциск Коморницький. Радянська влада спочатку закрила, а до
середини 1930-х років знесла більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним став 1935 рік, коли на світанку 23 червня підірвали
православний собор і костел.
Нині у Новограді-Волинському працюють два храми, споруджені вже у пострадянські часи, – черговий
Воздвиження Хреста Господнього та Христа Царя Всесвіту.
12700 Новоград-Волинський
1753 - 1766