Зіньківці вперше згадуються у документах 1493 роком, потім – у 1509, 1528, 1556 та 1643 роках, коли село зазнавало
шкоди в результаті татарських та молдавських нападів.
Костел тут існував з XVII століття, проте також був знищений татарами. Його відбудував у
1718-1721 роках єпископ Стефан Рупневський, 1721 року храм було освячено. На початку XX століття святиню розширили.
У 1925 році радянська влада закрила костел, а в його приміщеннях було розташовано хату-читальню та єврейський пункт по ліквідації
неграмотності, який діяв до 1933 року. Після війни у храмі облаштували бібліотеку та сільський клуб. Лише 1991 року святиню було повернуто
вірним. Її реставрація спочатку відбулась під опікою о. Романа Тварога, а пізніше здійснювалась о. Алоїзієм Кособуцьким.
Місцевих вірних обслуговують отці-пауліни (орден Братів св. Павла Першого Пустинника) кам’янець-подільської парафії
св. Миколая єп. мч..

32341 Зіньківці, вул. Соборна
1718 - 1721