Луцьк
Кафедральний собор cвв. Апп. Петра і Павла

Вперше Луцьк згадується у Іпатіївському літописі 1085 роком. У 1340р. місто на кілька років стало столицею
Галицько-Волинського князівства. 1429 року Луцьк отримав магдебурзьке право. З 1569 року після Люблінської унії місто стало столицею
воєводства. Після 1795 року, коли Волинь увійшла до складу Російської імперії, Луцьк став осередком повіту Волинської губернії, а з 1921р.
– Волинського воєводства у складі Польщі. Восени 1939 року місто отримало статус обласного центру.

У 1610 році єпископ Павло Волуцький освятив наріжний камінь костелу, який у 1616-1639 роках було
споруджено для оо.-єзуїтів (архітектори М. Гінтз і Д. Бріано). 1639 року храм освятив єпископ А. Гембіцький. Упродовж
1724-1730 років після великої пожежі костел докорінно перебудували за участю архітектора-єзуїта Павла Гіжицького, після чого храм набув
зовсім іншого вигляду. У 1787 році, після ліквідації ордену єзуїтів храм отримав статус кафедрального (об’єднаних Луцького та Житомирського
єпископств), окільки попередня катедра Святої Трійці згоріла 1781 року. Протягом 1946-1991 років собор був закритий. 15.12.1980р. у
попередньовідремонтованому костелі відкрили Музей атеїзму.

Першу Святу Месу відправив та освятив храм 31.03.1991р. єпископ Рафал Керницький.
Офіційно повернули святиню 25 червня 1991 року, а 18 травня 1996 року з відновленням Луцької дієцезії костел знову став кафедральним.

Парафію обслуговують дієцезіальні священики.