Запоріжжя
Каплиця Ecce Homo

На території, що у XV-XVIIст. була краєм вольностей запорізьких козаків, у 1770-1775рр. збудували Олександрівську фортецю, навколо якої
утворилось поселення. У 1806р. Олександрівськ отримав статус повітового міста Катеринославської губернії. 23.03.1921р. місто перейменували
у Запоріжжя. До революції в Олександрівську була каплиця, яку в 30-х роках XXст. закрили, а 50-х – знищили. З 1993 року Служби у Запоріжжі
проводились в різних приміщеннях.

У 2002 році у Запоріжжі при парафії Бога Отця Милосердного розпочали своє служіння брати-альбертинці
(згромадження Братів Альбертинців), основним завдянням яких є допомога безритульним. 3 квітня 2009 року майбутній єпископ о. Ян Собіло освятив
в Осипенківському житловому мікрорайоні Ленінського району Запоріжжя їх новоспоруджені монастир, каплицю та Прихисток Надії для чоловіків,
котрі прагнуть вийти з бездомності, а 12 жовтня цього ж року – пекарню у цьому ж домі.

Брати, які кілька разів на тиждень годують близько півтисячі найбідніших
мешканців Запоріжжя, тепер печуть хліб і булочки самі – це дешевше і смачніше. Окрім того, тут також випікаються гостії, комуніканти та різдвяні
облатки. 18 лютого 2010 року єпископ Мар’ян Бучек вручив братам сертифікат, який пітверджує, що випечені ними гостії і
комуніканти відповідають вимогам та нормам канонічного та літургічного права. Храмове свято: у березні – урочистість ікони
Ecce Homo, 17 червня – святого Альберта Хмільовського.