Покотилівка
Каплиця cвв. Апп. Петра і Андрія

Спочатку наприкінці XIX століття виникло селище Карачівка. 1869 року поблизу пройшла лінія
Курсько-Харківсько-Азовської залізниці, у 80-90 роках XIX століття збудовали залізничну платформу Карачівка, а неподалік від неї – станцію
Покотилівка. З 1938 року Покотилівка – селище міського типу. 1959 року Карачівку та Покотилівку об’єднали під спільною назвою Покотилівка (до
цього залізничне полотно було розподільчою смугою між двома населеними пунктами). У вересні 2012 року частина селища
була включена в межі Харкова.

У 1996 році на запрошення єпископа Яна Пурвінського у Харків, який тоді належав до Київсько-Житомирської
дієцезії, прибули сестри-кармелітки босі з монастиря у Дисі біля Любліна (Польща). Згодом наприкінці 90-х років ХХ століття – на початку ХХІ
століття поблизу Харкова у Покотилівці постав монастир цих черниць. А офіційне відкриття першого у Харківсько-Запорізькій дієцезії
споглядального монастиря відбулось 16 червня 2008 року (тоді там проживало 13 сестер: 8 – з України, 4 – з Польщі та 1 – зі Словаччини).

Покотилівку, чернечу каплицю та монахинь обслуговують дієцезіальні священики з парафії Матері Божої Святого Скапулярія i св. Рафаїла Калиновського у Харкові на Новій Баварії. Схожий монастир сестер-кармеліток
в Україні існує у Києві. У Покотилівці є також греко-католицький монастир оо.-василіанів.