Вінниця
Каплиця св. Франциска

Отаманську Вінницю вважають заснованою на згарищі одного з руських градів уличів і тиверців не пізніше 1352 року. Місто, яке отримало
магдебурзьке право 1640 року, було центром повіту Брацлавського воєводства (з 1565р.), центром Брацлавського воєводства (з 1598р.),
сотенним містом Кальницького полку (з 1648р.) та полковим містом (у 1653–1667рр.) Гетьманської держави, губернським (з 1793р.), а
потім повітовим центром, з 1914 року центром Подільської губернії, з 1923 році центром округу, а з 1931 року є
обласним центром.

У 1960 році було закрито єдиний на той час у Вінниці римсько-католицький храм Діви Марії Ангельської,
який перетворили на антирелігійний лекторій. Проте парафіяни збиралися на молитви по хатах та на кладовищах, зокрема, на могилі останнього
настоятеля костелу о. Марцелія Високінського, а 1971 року облаштували каплицю у придбаній хаті. У 1985 році було споруджено нову каплицю
завдяки зусиллям о. В. Халуп’яка та коштам парафіянки Марії Лозінської, котра заради цього продала власний дім. Храм освятили 4 жовтня
1986 року. 27 листопада єпископ Леон Дубравський консекрував цю каплицю після реконструкції.

Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працють черниці згромадження Сестер від Ангелів.