Село заснували у 30-х роках ХІХ століття переважно переселенці-католики з польських, литовських та білоруських
земель, які опинились тут не з власної волі, а за царським указом. І називалось воно Поляцьке, проте 1905 року його перейменували на Киселівку
в честь тодішнього міністра державного майна Павла Кисельова.
У 1852 році у Киселівці постала мурована каплиця, споруджений коштом графині Целестини Панкратьєвої, яку 1897 року
освятив єпископ Тираспільський Антоній Йоан Церр. Перед революцією парафія нараховувала 1360 вірян, котрі проживали
у самому селі та навколишніх хуторах, а обслуговував їх настоятель Йосиф Барановський.
У 1926 році радянська влада закрила святиню, пристосувавши її у якості складу добрив, а потім як приміщення для сільскогосподарських
машин місцевого колгоспу. У селі збереглась невелика громада католиків, яким наприкінці 90-х років ХХ століття вдалось повернути
напівзруйновану колишню каплицю та частково її відремонтувати.
Киселівку обслуговують оо.-христосівці (товариство Христове для Закордонної Полонії) з парафії св. Йосифа у Миколаєві.
57334 Киселівка
1852