Львів - Збоїще
Каплиця Матері Божої Неустанної Допомоги

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а
1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир
надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

Перша писемна згадка про поселення Збоїще, яке нині є частиною Львова, датується 1353 роком. Місцеві римо-католики
до ІІсв. війни належали до парафії у Малехові, розташованої поблизу Львова.

Філіальну дерев’яну каплицю у Збоїщах почали будувати 1932 року коштом парафіян (найбільше пожертвував Ян Венгінський)
на земельній ділянці, подарованій Теодором Богосевичем. Освячення наріжного каменя святині та будівельного майданчика відбулось 21 травня
1933 року, а спорудження каплиці завершили цього ж року. 20 жовтня 1935 року архієпископ Болеслав Твардовський освятив її
під титулом Матері Божої Неустанної Допомоги. З 1937 року місцевих вірних та каплицю обслуговували оо.-капуцини. У квітні 1946 року святиню
закрили та перетворили на склад. Повернули каплицю 18 вересня 1992 року у дуже зруйнованому стані,
19 грудня цього ж року архієпископ Мар’ян Яворський її освятив. Проте навіть після ремонту святиня перебувала у дуже поганому
технічному стані, тому 1998 року її розібрали. І цього ж року розпочалось будівництво мурованого костелу.