Львів - Брюховичі
Каплиця Вищої Духовної Семінарії св. Йосифа

Наприкінці Xст. після занепаду держави білих хорватів східна частина цих земель була приєднана до Київської Русі. Невдовзі
білі хорвати відновили свою державність, змінивши етнічну назву на русинів та галичан. У І половині XIIIст. король Данило заснував Львів, а
1272 року було перенесено столицю Галицько-Волинської держави з Холма до Львова. Після приєднання Галичини у 1349р. до Польщі король Казимир
надав Львову у 1356р. магдебурзьке право.

У 1814 році Львівська семінарія відокремилась від Генеральної семінарії, заснованої 1783 року австрійським урядом
для всіх галицьких дієцезій, та розташувалась у будівлі колишнього монастиря сетер-кармеліток босих. Інтелектуальна формація семінаристів
здійснювалась на богословському факультеті Львівського університету. У жовтні 1945 року Львівську семінарію було евакуйовано та перенесено
у Польщу до монастиря оо.-бернардинів у Кальварії Зебжидовській, де вона пропрацювала аж до ліквідації у жовтні 1950 року.

Після відновлення у 1991 році Львівської архідієцезії постало питання відновлення також і її семінарії. Оскільки
протягом кількох років так і не вдалось добитись від влади повернення колишніх семінарійних споруд, тому було придбано для розміщення семінарії
занедбані будівлі санаторного комплексу у відомих з 1444 року Брюховичах під Львовом. 12 грудня 1996 року, після належного ремонту корпусів та
приведення в порядок території Львівська Вища Духовна семінарія відновила свою роботу. На верхньому поверсі основного корпусу було облаштовано
каплицю. З вересня 1997 року тут працюють черниці-йосифітки згромадження Сестер св. Йосифа.

А 20 березня 2000 року Львівський архієпископ Мар’ян Яворський віддав семінарію в опіку св. Йосифу.
26 червня 2001 року її відвідав Святіший Отець Йоан Павло ІІ, котрий молився у семінарійній каплиці.