Ямпіль у минулому був Тихомлем (Тихомелею), містом удільних руських князів, заснованим у Х столітті. У 1535 році власники Тихомля Синюти продали його князю Янушу, єпископу Віленському, який і назвав його Янушполем. Ця назва згодом змінилась на Янпіль, а пізніше – на Ямпіль. 1616 (чи 1569?) року містечко отримало магдебурзьке право. Із 1938 року – селище …
Читати →
Полонський деканат
Шепетівка. Костел Воздвиження Святого Хреста
Перша згадка про Шепетівку датується 1594 роком, а у 1923 році вона отримала статус міста та стала центром округи (від 1930 року є районним центром). У 1859 році у Шепетівці було збудовано філіальний мурований храм. У 1939 році радянська влада святиню закрила та повністю знищила. Після відновлення церковного життя місцевими вірними спочатку опікували оо.-капуцини (Меси …
Читати →
Славута. Костел св. Дороти
У 1633 році було видано привілей на заснування нового містечка на «новозаславських ґрунтах» на основі маґдебурзького права, яке отримало назву Славутин. 1754 року король Август III Фрідріх повторно надав містечку маґдебурзьке право. 1923 року Славута стала районним центром Шепетівської округи, а 1979 року – містом обласного підпорядкування. Сучасний мурований костел у Славуті було споруджено як …
Читати →
Понінка. Костел Божого Милосердя
Поселення Понінка вважається заснованим 1740 року, а 1938 року отримала статус селища міського типу. У 1992 році у Понінка було зареєстровано римсько-католицьку громаду, яка у період з 1992 по 1994 роки спорудила мурований костел завдяки зусиллям майбутнього єпископа о. Станіслава Широкорадюка OFM. 28 вересня 2003 року єпископ Ян Ольшанський OMI консекрував храм. 10 травня 2014 …
Читати →
Полонне. Костел св. Анни
Поселення Полонне відоме з 996 року. У другій половині XVI століття отримало магдебурзьке право. У 1593-1607 роках у Полонному було споруджено за участю італійських архітекторів замковий мурований храм Успіння Пресвятої Діви Марії коштом українського князя Я. (І.) Острозького, який перейшов з православ’я на католицизм; святинею заопікувались оо.-єзуїти. 1618 року костел пограбували і спалили татари та …
Читати →
Новоселиця. Костел Матері Божої Фатімської
Перша згадка про село Новоселицю, яке складалося з трьох дворів, датується 1583 роком. Нині село складається з трьох частин: Великої Новоселиці, Малої Новоселиці та Червоної Новоселиці, які ще в першій половині XX століття були окремими селами. До 1917 року тут була каплиця, яку за радянської влади зруйнували. І лише у першій половині 90-х років минулого …
Читати →
Нетішин. Костел Матері Божої Ченстоховської
Вперше у писемних джерел село Нетішин з’явилося 12 травня 1542 року. З початком будівництва тут у 1977 році АЕС поселення стало стрімко розиватись і вже 5 травня 1981 стало селищем міського типу, 21 серпня 1984 року – містом районного підпорядкування, а 21 жовтня 1993 року було віднесене до категорії міст обласного підпорядкування. Оскільки раніше Нетішин …
Читати →
Кунів. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Село Кунів вважається заснованим 1462 року. У 1722 році у Куневі було утворено парафію, а 1727 року збудовано дерев’яний костел коштом Д. Шульборського. У 1832 році тут споруджено сучасний мурований храм Успіння Пресвятої Діви Марії та св. Михаїла Архістратига за кошти парафіян. 1930 року святиню закрили. 20.11.1991р. було зареєстовано парафіяльну спільноту; згодом повернули зруйнований костел. …
Читати →
Ізяслав. Костел св. Йосифа
Вперше Ізяслав (Старий Заслав) згадується у документі від 4 листопада 1386 року, проте за археологічними даними він існував вже у XI столітті. Ізяслав утворився приєднанням до Старого Заслава поселення Новий Заслав, який вперше згадується 1579 роком. У 1796 році Ізяслав став повітовим містом Волинської губернії, з 1923 року – районний центр Шепетівської округи. У 1747-1754 …
Читати →
Городнявка. Костел св. Зигмунта Гораздовського
Село Городнявка, яке вважається заснованим 1545 року, населяє менше півтисячі мешканців, і лише близько двох десятків сімей є католиками латинського обряду. У Городнявці раніше був дерев’яний костел, який за радянської влади у 30-х роках перетворили на зерносховище, а пізніше – на клуб. На початку 90-х років його розібрали повністю. Місцевих римо-католиків обслуговують францисканці-бернардини (орден Братів …
Читати →