Перші письмові згадки про Чоп відносяться до 1281 року. З побудовою в 1872 році залізничної станції Чоп став важливим транспортним вузлом. 1957 року його віднесли до розряду міст, а 2003 року надали статус міста обласного підпорядкування. Місцеві римо-католики належали до парафії у Малих Ратівцях, богослужіння проходили у капличці, розташованій у школі. Перший філіальний костел у …
Читати →
Нижньо-Ужанський деканат
Часлівці. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії
Село Часлівці (‘Chaslouch’, ‘Chazloch’) в письмових джерелах згадується з XIV століття. Костел у Часлівцях, споруджений на початку XIV століття, 1549 року потрапив до реформаторів. Місцевими католиками опікувались оо.-пауліни Горян, а потім – парох Малих Ратовців. Станом на 1774 рік храм був сильно зруйнований, не мав даху. 1795 року за розпорядженням Егерського єпископа Кароля Естергазі було …
Читати →
Ужгород. Каплиця Матері Божої Ангельської, (Ікони Маріяповчанської Богородиці)
У IX столітті місто Онгвар (або Унгвар, чи Гунгвар, чи Унгювар) стало центром одного з білохорватських князівств, очолюваного князем Лаборцем, які входили до складу Великої (чи Білої) Хорватії. 894 року угорські племена захопили та знищили місто, проте через деякий час вони ж його і відбудували. З моменту першої згадки у документах 1154 року і до …
Читати →
Ужгород - Боздош. Костел Пресвятої Трійці
У IX столітті місто Онгвар (або Унгвар, чи Гунгвар, чи Унгювар) стало центром одного з білохорватських князівств, очолюваного князем Лаборцем, які входили до складу Великої (чи Білої) Хорватії. 894 року угорські племена захопили та знищили місто, проте через деякий час вони ж його і відбудували. З моменту першої згадки у документах 1154 року і до …
Читати →
Ужгород. Костел св. Георгія мч.
У IX столітті місто Онгвар (або Унгвар, чи Гунгвар, чи Унгювар) стало центром одного з білохорватських князівств, очолюваного князем Лаборцем, які входили до складу Великої (чи Білої) Хорватії. 894 року угорські племена захопили та знищили місто, проте через деякий час вони ж його і відбудували. З моменту першої згадки у документах 1154 року і до …
Читати →
Тийглаш (Цеглівка). Костел Різдва Пресвятої Діви Марії
Село Тийглаш вважається заснованим 1870 року. У радянські часи поселення перейменували на Цеглівку. Місцева римсько-католицька спільнота постала у першій третині ХХ століття. А 1933 року у Тийглаші було споруджено сучасний мурований костел. Закрили храм у 1952 році, а 1990 року святиня знову запрацювала. Тийглаш обслуговують дієцезіальні священики з парафії св. Архангела Михаїла у Ратовцях.
Сюрте (Струмівка). Костел Воздвиження Святого Хреста
Перша письмова згадка про село Сюрте (‘Strite’, ‘Strute’) відноситься до 1332 року. У радянські часи називалось Струмівка. Місцева парафія постала у XIV столітті. Ймовірно, що тоді ж і було споруджено готичний мурований костел, який у часи реформації католики втратили. Повернули його аж 1718 року, проте 1730 року святиню довелось відбудовувати. 1761 роком датується ще одна …
Читати →
Ратовці. Костел св. Архангела Михаїла
Перша письмова згадка про Ратовці відноситься до 1263 року (відомі під назвами ‘Rat’, ‘Rath’, ‘Raad’). Старша і більша частина села з XIV століття отримала назву ‘Nagy Rat’ (Великі Ратовці). У 80-х роках на околиці Великих Ратовець виявили білохорватське поселення VIII-ІХ століть. У ХІІІ – XIV століттях землевласники заселяють переселенцями нову частину Ратовець – Малі Ратовці …
Читати →
Великі Геївці. Костел св. Анни
У 80-х роках XX століття на околиці села було виявлено білохорватське поселення VIII-ІХ століть. У джерелах Геївці відоме з 1338 року під назвами ‘Gevch’, ‘Geveuch’, ‘Gejocz’ (первісна назва села виникла у слов’янському середовищі). У 1890 році у селі Великі Геївці було споруджено школу та шкільну каплицю св. Анни за кошти 21-річного юнака Лайоша Хомокі, які …
Читати →