Кобилецька Поляна. Костел Успіння Пресвятої Діви Марії

Вперше Кобилецька Поляна згадується у 1672 році як Кабола Поляна, проте поселення є значно старішим, про що може свідчити зруйнована 1992 року дерев’яна церква Вознесіння Господнього, споруджена, за переказами, 1512 року. З 1971 року – селище міського типу. У 1786 році у Кобилецькій Поляні було засновано парафію (в основному, для переселенців німців та угорців), а …
Читати →

Кобалевиця. Костел Діви Марії Цариці

Маленьке село Кобалевиця, яке нині налічує трохи більше сотні мешканців, вперше у документах згадується 1383 роком. У середині XIX століття тут поселились німецькі родини, нащадки яких на сьогоднішній день складають трохи менше половини населення села. Єдиною культовою спорудою у Кобалевиці була дерев’яна конструкція, яка утримувала дзвін, захищений дашком. Згодом довкола неї збудували каркасну дзвіницю. 10 …
Читати →

Забрідь (Рийвгель). Костел св. Йосифа, робітника

Датою заснування села Забрідь (угорською – Рийвгель) вважається 1360 рік. Нині тут проживає понад тисяча мешканців. У 1994 році у селі було зареєстровано римську-католицьку громаду. У травні 1995 року о. Лайош Гудра освятив наріжний камінь під будівництво костелу, спорудження якого розпочалось у квітні 1999 року. 2000 року майбутнього греко-католицького єпископа о. Мілана Шашіка CM було …
Читати →

Дяково. Костел Воздвиження Святого Хреста

Поселення Дякове (угорською – Неветленфолу) відоме з XIV століття. Місцева парафія була заснована також у XIV столітті, проте у XVI столітті і парафія, і костел перейшли до реформатів. Лише 1744 року римо-католикам вдалось повернути храм, а парафію відновили 1790 року. Оскільки стара святиня у Дяковому сильно постраждала внаслідок різних лих та землетрусу 1880 року, тому …
Читати →

Довге. Костел Зіслання Святого Духа

В період з 1383 до 1404 років село згадується в письмових джерелах як Госсумезо, що в перекладі означає «довге поле». З 1404 року вживається назва Долга, а у 1463 році зустрічається назва Naghdolha або Nagh Dolha. У 1911 році у Довгому було споруджено нову греко-католицьку церкву, в якій, крім греко-католиків, молилися й римо-католики. Місцеву римсько-католицьку …
Читати →

Ділове. Костел св. отця Піо

Село Ділове утворене після 1946 року об’єднанням сіл Трибушани (перша згадка у 1747р.) і Білий Потік. У 1947 році радянська влада віддала православним у Діловому храм католиків латинського та візантійського обряду (ймовірно, це нинішня дерев’яна церква свв. Петра і Павла 1860 року), які його так і не повернули. Тому римо-католики з 90-х років минулого століття …
Читати →

Дийда. Костел бл. Яноша Шефлера, єпископа і мученика

Село Дийда (колишні назви – Дейда, Дідово) утворено 1957 року шляхом об’єднання сіл угорського Берегдийда і угорсько-словацького Мезевгомок (Гомок). Поселення Берегдийда вважається заснованим 1356 року. У селі є реформатська церква XIV століття та греко-католицька церква XVI століття. Для римо-католиків села Дийда відправлялись Меси у залі сільської ради. У середині 2012 року у селі відбулось освячення …
Читати →

Гута. Костел Імені Пресвятої Діви Марії

Гута не згадується в урбаріальному описі від 1631 року, проте вже є в описі 1691 року. Очевидно, виникла приблизно в середині XVII століття, а заснували її переселенці, майстри з виготовлення скла, яких у той час називали гутниками. У 1935 році у Гуті було освячено новозбудований сучасний мурований костел. Храм у 1958 році закрила радянська влада. …
Читати →

Вишково. Костел св. Миколая, єп. мч.

Перша згадка про Вишково датується 1281 роком. З 1329 року поселення мало статус «вільного королівського міста» Марамороського комітату, підтверджений 1427 року. На початку XVI століття тут поселилися німецькі ремісники, яким король надав значні привілеї. Із 1976 року – селище міського типу. Наприкінці XIII – на початку XIV століть у Вишково було споруджено мурований готичний костел, …
Читати →

Виноградів (Севлюш). Костел св. Йоана Капістранського

Виноградів, який до 1946 року називався Севлюш (Сивлюш), вперше згадується в 1262 році, коли король Іштван V надав містечку статус вільного королівського міста. Цей привілей підтвердили королі Андрій III 1294 року та Роберт Карло у 1319 та 1329 роках. Сама ж назва «Севлюш» з’явилася у XV столітті, що в перекладі з угорської означає «виноградний». Нині …
Читати →