Коломия. Костел св. Ігнатія Лойоли

Коломия письмово відома з 1241 року як ‘доходне сольне місто’ галицьких князів. Місто, яке 1405 року отримало магдебурзьке право, стало столицею одного з трьох галицьких повітів. З 1811 року було центром циркулу (округи), а з радянських часів є районним центром. У 1895 році у Коломиї зявились отці-єзуїти, котрі вже 29.09.1985р. відкрили тимчасову каплицю. А 2 …
Читати →

Колодіївка. Костел св. Станіслава Костки

Колодіївка вперше письмово згадується у 1581 році. Римо-католики села належали до парафії св. Анни у Скалаті. 1907 року у Колодіївці спорудили мурований філіальний костел, який освятили 1913 року під титулом св. Станіслава Костки. У 1908 році тут була створена парафіяльна експозитура, яка у міжвоєнний період стала самостійною парафією. За радянської влади парафіяльний храм було знищено …
Читати →

Грабівниця. Костел Святої Родини

Римо-католики села Грабівниця і до ІІ світової війни належали до парафії у Новому Місті. На початку ХХ століття (1909 року), коли громада нараховувала понад 150 вірних, тут спорудили мурований філіальний костел. Наприкінці міжвоєнного періоду чисельність місцевих вірних становила майже дві сотні. У радянські часи святиню закрили та використовували її як складське приміщення. 1991 року повернений …
Читати →

Городок. Костел Воздвиження Святого Хреста

Вперше у джерелах Городок згадується 1213 роком. У 1389 році місто отримало магдебурзьке право. Був осередком староства і повіту, від 1939 року є районним центром. У 1372 році у Городку було засновано парафію та споруджено перший костел коштом В. Опольчика. Наступний костел (принаймні, його готична частина) збудовано коштом короля Владислава Ягайла з І половини XV …
Читати →

Говилів. Каплиця св. Софії

Великий та Малий Говилів вперше документально згадуються 1564 роком. Місцева римсько-католицька громада належала до парафії у парафії св. Йосифа у Хоросткові. На початку ХХ століття у Говилові спорудили власну муровану філіальну каплицю, яку освятили 1911 року. За радянської влади храм спочатку використовувався як склад, а потім перетворився на руїну. У травні 2003 року відбудовану каплицю …
Читати →

Глібовичі. Костел cв. Антонія

Глібовичі (Свірзькі) засновані не пізніше 1489 року, а римо-католики села належали до парафії у Свіржі. У 1927 році у Глібовичах було розпочато підготовку до будівництва костелу за проектом Л. Дайчака, проте не змогли знайти земельну ділянку. 1939 року родина Пілецьких пожертвувала земельну ділянку на спорудження храму, її освятили, проте будівництво не почали, бо виникла ІІсв. …
Читати →

Глиняни. Костел Святого Духа

Глиняни вперше згадуються у документах 1379 роком. У 1397 році отримали магдебурзьке право. У 1939-1962рр. були районним центром. Парафію у Глинянах засновано 02.10.1397р. коштом короля Владислава Ягайла та збудовано перший (дерев’яний) костел, який освятив архієпископ Я. Стрепа. У I половині XVIII століття тут спорудили останній дерев’яний храм зусиллями о. Ф. Мігальського. Сучасну муровану святиню було …
Читати →

Глибочок. Костел св. Миколая i Різдва Пресвятої Діви Марії

Вперше Глибочок згадується 1469 роком (у 1494 році його частково спалили татари). У 1866 у Глибочку було споруджено філіальний мурований костел св. Миколая єп. мч. парафії Борщів. У 1867 році тут заснували парафіяльну експозитуру, а 1878 року було формально утворено самостійну парафію, хоча у схематизмах Глибочек ще тривалий час виступає як експозитура. У 194?-1992 роках …
Читати →

Глибока. Костел Матері Божої Скорботної

Перша писемна згадка про Глибоку датується 1438 роком, у 1919-1940 роках називалась Адинката, з 1940 року – центр району, а від 1956 року – селище міського типу. У 1906 році у Глибокій було споруджено коштом родини Скібневських мурований філіальний храм парафії Різдва Пресвятої Діви Марії у Сереті, а 1910 року створено парафіяльну експозитуру, яка пізніше …
Читати →

Галущинці. Костел Різдва св. Йоана Хрестителя

Вперше Галущинці згадуються у 1533 та 1540 роках. У 1720 році тут збудовали дерев’яний костел. 1851 року було засновано парафіяльну експозитуру. У 1865-1868 роках у Галущинцях спорудили та освятили мурований храм за проетом Я. Закревського коштом парафіян завдяки зусиллям о. Я. Стефана (старий згорів від удару блискавки, близько двадцяти років Меси відправлялись у греко-католицькій церкві). …
Читати →